помилувати

I помилув`ати

-у́ю, -у́єш, док., перех.

1) Док. до милувати 1).

2) Милувати якийсь час.

II пом`илувати

-ую, -уєш, док., перех.

1) Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось. || Виявити жалість, милосердя до кого-небудь.

••

Бог (Госпо́дь) поми́лував — кому-небудь пощастило, поталанило уникнути чогось неприємного.

2) Скасувати або пом'якшити кару, до якої присуджено обвинуваченого.

3) у знач. вставн. сл. поми́луй, поми́луйте, розм. Уживається для вираження незгоди, заперечення у знач.: та що ти (ви).