помилувати


помилувати
I помилув`ати
-у́ю, -у́єш, док., перех.
1) Док. до милувати 1).
2) Милувати якийсь час.

II пом`илувати
-ую, -уєш, док., перех.
1) Простити кому-небудь провину, виявити поблажливість до когось. || Виявити жалість, милосердя до кого-небудь.
••

Бог (Госпо́дь) поми́лував — кому-небудь пощастило, поталанило уникнути чогось неприємного.

2) Скасувати або пом'якшити кару, до якої присуджено обвинуваченого.
3) у знач. вставн. сл. поми́луй, поми́луйте, розм. Уживається для вираження незгоди, заперечення у знач.: та що ти (ви).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "помилувати" в других словарях:

  • помилувати — (звільнити від покарання), амністувати, пощадити …   Словник синонімів української мови

  • помилувати — дієслово доконаного виду пощадити помилувати дієслово доконаного виду поголубити …   Орфографічний словник української мови

  • помилуваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до помилувати. || поми/лувано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • помилування — я, с. 1) Дія за знач. помилувати 1). 2) Рішення про звільнення від кари або про пом якшення покарання за злочин …   Український тлумачний словник

  • помилуватися — у/юся, у/єшся, док. 1) Помилувати один одного. 2) Милуватися один з одним якийсь час. 3) ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без додатка. Милуватися ким , чим небудь якийсь час …   Український тлумачний словник

  • по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… …   Словник лемківскої говірки